В Інституті богословських наук Непорочної Діви Марії 8 жовтня 2024 року під час 2-ої загальної сесії відбулося святкування випускних урочистостей. Четверо студентів закінчили своє навчання, написавши магістерські роботи та захистивши їх на богословському факультеті Люблінського Католицького Університету.
Цьогорічними випускниками Інституту стали:
Аліна Молодецька, з працею на тему: «Пасторально-катехитичні виклики щодо подружжя і сім’ї в служінні Церкви латинського обряд в Україні»-– науковий керівник – о. д-р габ. Анджей Кіцінські, і допоміжний науковий керівник – о. ліц. Сергій Хитрий;
Людмила Потравич, з працею на тему: «Інтегральна екологія як відповідь на світову екологічну кризу. Богословсько-моральне дослідження» -науковий керівник – о. д-р габ. Єжи Гоцко, і допоміжний науковий керівник – о. д-р Віктор Білоус;
Тетяна Гальченко, з працею на тему: «Діяльність ІІІ мирянського чину святого Василія Великого в Україні у 1897-2022 роках в світлі української історіографії» – науковий керівник – о. д-р габ. Ярослав Марчевські і допоміжний науковий керівник – о. Олександр Халаїм;
Аліна Рибакова, з працею на тему: «Історія Інституту богословських наук Непорочної Діви Марії в Городку в 1997-2022 роках» – науковий керівник – о. д-р габ. Ярослав Марчевські і допоміжний науковий керівник – о. Олег Жарук.
Випускниця Аліна Рибакова – працівниця ІБН, – написала свою магістерську працю про історію Інституту. Аліна спиралась не лише на історичні факти, але й на свій власний досвід:
«Написання праці – це дуже цікавий процес, набагато цікавіший, ніж я очікувала. Я є безпосереднім учасником цих історичних подій і коли писала про перших професорів, студентів, то це збудило у мені приємні спогади. Багато інформації не збереглось, на жаль, але я про неї пам’ятала, тому мала за що зачепитись, щоб мати правильний напрямок. Перечитала багато інтерв’ю єп. Яна Ольшанського, о. Андрія Мацьонга, в яких вони говорили про розвиток катехизації, структури Церкви, їхні очікування та цілі. І зараз, після мого дослідження, вважаю, що їхні цілі та плани реалізувались. Вони уже з неба дивляться на плоди своєї праці».
Декілька речень із магістерської праці Аліни Рибакової, у яких можна побачити швидкий розвиток Інституту (тоді ще курсів):
«Перші протоколи та списки учасників курсів з’являються після 1994 року і тут досліджувати історію стало цікавіше…
Навчальна літня сесія 1995 року налічувала 27 слухачів. В 1996 році кількість учасників катехитичного курсу становила 53 особи. На кінець літньої сесії учасники отримали сертифікат, в якому підтверджувалося, що дана особа брала участь у навчанні, склала обов’язкові іспити, була задіяна в духовних вправах для майбутніх катехитів та може продовжувати свою освіту в катехитичних курсах в наступному році. А найголовнішим в цьому сертифікаті було вказано, що вищезазначена особа може, під опікою та контролем священника, виконувати доручену катехитичну працю на парафії».
Ректор Інституту, о. Олег Жарук, у своєму привітанні наголосив на важливості Бога у навчанні та виконанні своєї місії у Церкві та для добра Батьківщини:
«Навчання в Інституті завжди поєднане із служінням для Бога. Про Бога ми вивчали багато в цих аудиторіях, а також ми вчилися спілкуватися з Богом у нашій каплиці. Напевно, диплом не є настільки важливим, як стосунки з Богом. Бо якщо людина, яка пройшла цей етап і її стосунки з Богом не стали якісними, щирими, твердими, не з’явилася довіра, то цей диплом може стати просто «марнотою марнот», як пише Когелет. Бажаю Вам надалі відкривати красу Бога, який привів вас сюди та покликав до служіння у Церкві, а також нашій Батьківщині».
Випускні урочистості цього року провела Марина Слободян, випускниця 2022 року. Організацією випускного вечора зайнялася Асоціація випускників, яка цьогоріч змінила свій склад.
Президентка Асоціації, Вікторія Чорнобай, у своїй промові звернулась до випускників:
«Коли навчання добігає кінці, то перед тобою стоїть вибір. Вибір, як скористатися своїми знаннями, вміннями, можливостями. Вибір – це відповідальність перед собою, суспільством і, в нашому випадку, відповідальність перед Церквою. Сьогодні живемо у важкий час, і тут я не говорю про війну, а про наше неоднорідне суспільство, в якому люди не звикли брати відповідальність на себе, а скидають її на інших. Переконана, що Інститут богословських наук зробив усе можливе, щоб ми мали сили та відвагу змінити це. Інститут – це саме те місце, де ми зазнаємо власних змін, тут нас Господь перемінює, Марія, наші близькі, які були з нами 24/7 нас змінюють. Бажаю вам відваги зробити правильний вибір і з мудрістю скористатися тими знаннями, якими Бог через викладачів наділив вас, щоб ваші ініціативи служили Богу, Україні та Церкві. Мати Тереза говорила: «Колись я вірила, що молитва змінює світ, сьогодні я переконана, що молитва змінює мене, а я уже змінюю світ».
На закінчення випускних урочистостей уся студентська спільнота помолилась піснею «Боже, Великий, Єдиний, нам Україну храни».
Текст: с. Людмила Кметь SSpS
Фото: Софія Дацько