Ірина Артковська: «Служіння Студентської ради покликане зробити життя студентів насиченим, цікавим та комфортним»

Сьогодні наша розмова не з викладачем, але з самим президентом. Ірина-Валентина Артковська у вересні 2020 року була обрана Президентом Студентської Ради Інституту Богословських Наук. За її президентства продовжився карантин, онлайн навчання, але це не завадило реалізувати ідеї та плани для активізації студентського життя.

— Слава Ісусу Христу! Ірино, розкажіть будь ласка спочатку чому Ви вирішили стати Президентом Студентської ради, що Вас мотивувало?

— Навіки слава! На Президента Студентської Ради (прим. автора – у квітні було змінено назву посади керівника Студентської Ради, тому замість Голови СР тепер функціонує посада Президента СД) могли претендувати тільки ті, хто вже рік був у Раді її членом. Я використала цю можливість. Хотіла спробувати себе у ролі лідера та ініціатора. Розумію, що це додає більше клопотів та переживань, але мені подобається запалювати інших вогнем креативних ідей, мрій чи бажань.

— Чи ви сподівались, що Вас оберуть Президентом?

— Мені дуже приємно що студенти підтримали та повірили в мене і мої сили. Це додає наснаги в роботі та служінні в Інституті. Для мене це є новий досвід, як я вже уточнювала, завжди мала бажання відчути себе лідером, хоч це і велика відповідальність. Служіння Студентської ради покликане зробити життя студентів насиченим, цікавим та комфортним. Тут маю принцип – «студенти для студентів», і намагаюся зробити все залежне від мене. Тому закріпилося бажання на чистому ентузіазмі робити все аби покращити та урізноманітнити життя студентів.

— І як Вам було з новим обов’язком?

— З новим обов’язком мені було неважко, бо я мала підтримку. Це дуже енергійні, кмітливі та мудрі члени Студентської ради, ну і самі студенти завжди підтримують та надихають. Хочу зауважити, що Президент Студентської ради – це лише верхівка айсбергу, великий вплив на студентське життя має сама Студентська рада, яка складається з крутих, креативних, відповідальних людей.

— Що вже вдалося Вам реалізувати у цьому академічному році?

— Хотілося більше, але ми зробили не багато, бо свої корективи в наше навчання вніс карантин і воно відбулося онлайн. Але наприклад, Володимир Сеньків, член Студентської ради підтримує дух спільноти через онлайн молитву у мережі Facebook. Студенти єднаються за допомогою молитви Розарій, Коронки до Божого милосердя, а також роздумами над Словом Божим. Якщо говорити про події у стінах Інституту, то на сесії в лютому ми мали змогу всі разом подивитися прекрасний мультфільм «Душа», після якого, за традицією, було обговорення та ділення враженнями. Також під час лютневої сесії мали Хресну дорогу, роздуми до якої готувала с. Олена Ревчук, а над декораціями працювала Кісілюк Наталія – членкиня Ради. Малими кроками намагаємося зміцнювати студентську спільноту через спільну молитву, відпочинок та роботу.

— А як тепер справи на кінець року?

— Студентству вдалось зібратися в стінах інституту на початку нового семестру. А ми  провели засідання Студентської ради і змогли обговорити деякі питання, що стосуються студентського життя. Потім в нас була знову перерва пов’язана із карантином. Навчання тривало онлайн і до будинку Інституту ми повернулися лише у травні. У червні ми винятково навчалися, адже наздоганяли те, що не встигли, а це спеціалістичні предмети. Але на кінець року в нас був пікнік, а також студенти мали змогу обрати Найкращого Викладача і Студента Року.

— Ірино, багато говорять «за кулісами» про якийсь ремонт в стінах Інституту. Розкажи будь ласка більше про це.

— Так, дійсно в стінах інституту у нас вже функціонує оновлена бібліотека з новими книжковими полицями, але на цьому ми не зупиняємось. У планах – облаштування кімнати для студентів. У кімнаті на першому поверсі Інституту ми плануємо ремонт, щоб облаштувати місце для вечірніх посиденьок, де можна буде пограти в ігри, попити чай і просто поспілкуватись. Це приміщення буде більш для відпочинку, а не для підготовки до занять. Зазвичай, під час сесії, ми збираємося в їдальні на богословські розмови і дискусії. А для зручнішого та комфортнішого місця для таких розмов і хочеться власної кімнати. Це стане чудовою можливістю долучитися студентам до спільної справи – трішки попрацювати руками, стати волонтерами, згуртуватися навколо спільної ідеї. Ми вже зробили перший крок – винесли непотрібні речі, розібрали зігнилу підлогу, можна сказати, що підготували кімнату для майбутнього ремонту. Тепер збираємо кошти на дошки для підлоги та ремонту. Тому кожен може долучитися і підтримати нас!

Відео ремонту:

— Дякую за розмову!

Розмовляла Людмила Потравич, студентка ІІІ курсу

Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *