І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили – славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого (Йн 1,14).
Дорога спільно Інституту богословських наук Непорочної Діви Марії!
У цей благословенний час, коли Слово Бога стає нашим людським тілом, хочу побажати нам жити надією, яка не дозволяє нам зневірюватися, падати духом чи опускати руки.
Ми живемо у складний час. Здавалося б, у нашому людському суспільстві, яке так зробило поступ у багатьох сферах життя, залишається ще так багато місця для ненависті, непорозуміння, конфліктів, воєн… Здається, ніби світ втратив орієнтир і загубився. Але знову, і знову, приходить Бог, здається маленький та безсилий, але водночас такий Сильний та Могутній.
Ми живемо у складний час для нашої Батьківщини. Війна, яка надалі триває, щоденно приносить нам багато страждання, болю і зневіри. Однак Бог народжується, подібно як тоді у вифлеємській стайні, щоб ми стали для Нього своїми і Його знову прийняли і дозволили змінювати обличчя нашої стражденної землі.
Мати Тереза свого часу досить промовисто і водночас просто сказала про значення Різдва для неї:
«Різдво є кожного разу, коли ти посміхаєшся твоєму братові та простягаєш йому руку;
Різдво є кожного разу, коли ти мовчатимеш, щоб вислуховувати іншого;
Різдво є кожного разу, коли ти не приймаєш тих принципів, що залишають пригнічених на узбіччі суспільства;
Різдво є кожного разу, коли ти розділяєш надію з тими, хто зневіряється у фізичній та духовній убогості;
Різдво є кожного разу, коли ти покірно визнаєш твої обмеження та твої слабкості;
Різдво є кожного разу, коли ти дозволяєш Господеві знову народитися, щоб дарувати Його іншим»
Бажаю і нам, щоб наново відкрити та поглибити цю велику Таємницю Втілення Бога, яка сьогодні дає нам надію на те, що Бог є з нами!
о. Олег Жарук
Ректор