Інститут Богословських Наук збагатився 5 новими магістрами богослов’я

25 червня і 1 липня 2020 року у режимі онлайн черговий випуск Інституту Богословських Наук Непорочної Діви Марії зарахував свій останній іспит – магістерський – і захистив магістерські праці у Люблінському Католицькому Університеті Йоана Павла ІІ (ЛКУ).

Звання магістра богословських наук здобули Катерина Лукашенко, Людмила Звезда, Олег Байдацький, с. Дам’яна Кушнір OSB та Маріанна Шкаврон. 

Кожного року магістерський іспит стає для випускників цікавим життєвим досвідом, хвилюючим моментом завершення довгого циклу вивчення богослов’я.

Написання дипломної роботи – справа не легка, тому студент докладає максимум зусиль, енергії та ентузіазму. За кожним магістрантом закріплений основний науковий керівник (пол. promotor) з Люблінського Католицького Університету згідно обраної дисципліни та теми, а також допоміжний науковий керівник з Інституту Богословських Наук, який супроводжує та допомагає студенту віднайти потрібний напрямок в написанні праці.

Магістерський іспит online?

Магістерський іспит наших випускників відбувся в сучасний спосіб: в режимі онлайн. У зв’язку з оголошеною пандемією, цього року не було можливості поїхати до мальовничого Любліну, тому керівництво ЛКУ надало можливість скласти дипломний іспит за допомогою інтернет платформи Microsoft Teams.

Цього року передумовою складання магістерського іспиту став тзв. внутрішній екзамен ex universa theologia для п’ятикурсників, який раніше не проводився. Проректор Інституту Богословських Наук о. Сергій Хитрий так характеризує цьогорічні нововведення:

«Підготовка студентів до захисту непогана. Взагалі, цей магістерський іспит був дуже незвичним з огляду на те, що в зв’язку з оголошеною пандемією коронавірусу довелося провести дистанційний екзамен.

До цього ж, в Інституті вперше був проведений внутрішній іспит, який відбувся дистанційно. Ми є окремим навчальним закладом і було би дивно, якби студенти не приходили до такого завершення, оскільки випускники отримують не тільки диплом ЛКУ, а також диплом нашого інституту. За часів о. Андрія Мацьонга ІБН був філією Латеранського Університету в Римі. На сьогодні ІБН функціонує як незалежний навчальний заклад, і він не є частиною ЛКУ, а має підписаний освітній договір про співпрацю.

Відповідно до цього було доречним зробити внутрішній іспит ex universa theologia в Інституті Богословських Наук. А другою причиною такого рішення стало добро самих студентів: такий іспит став підготовкою до екзамену в ЛКУ. Незважаючи на те, що екзамен внутрішній і теоретично студенти не повинні його боятися, але переживання було.

Це можна пояснити тим, що для студентів це є велике пережиття. Переважно труднощі були технічного типу, оскільки програми дистанційного навчання ще не досконалі: часом магістранти не могли вийти на зв’язок, були проблеми зі звуком, зображенням як в самих професорів, так і в студентів. Ці труднощі не можна назвати критичними, оскільки екзамени провести вдалося. Натомість жодна технологія не замінить інтерперсональної зустрічі викладача і студента.

Спілкування особа-особа — живе, корисне для обох сторін, не кажучи вже про повагу один до одного. Професори багато вклалися в цей іспит. Тому вважаю, що ніщо не замінить міжособистісних взаємин — жодна технологія».

Як народжуються магістерські роботи?

Написання дипломної роботи вимагає багато зусиль. Кожен із випускників – окрема особистість, творча, фахова, з діловим підходом. Дехто з них вже реалізує отримані знання на практиці.

Сестра Дам’яна Кушнір OSB виконує своє служіння в Польщі і на момент захисту дипломної роботи єдина серед студентів-магістрантів перебувала в Любліні, поділилася своїми роздумами над обраною темою з богослов’я духовності: «Назва моєї магістерської праці звучить «Роль чесноти надії в житті і в навчанні бл. Владислава Буковинського» .

Працю написала під пильним керівництвом отця проф. д-ра хаб. Ярослава Поплавського. За вибір теми завдячую отцю Павлу Вишковському ОМІ. Чому саме така тема? Власне тому, що пріоритетом в моєму житті є акцент людяності.

Ще з малечку батьки виховували в мені людину, часто повторюючи: «Можеш бути ким завгодно, але пам’ятай, що маєш бути людиною». Блаженний отець Владислав Буковинський став для мене великим прикладом надії та людяності. Він часто повторював: «Не втрачайте надії, незважаючи на жодні обставини».

Все своє нелегке життя: час війни, переслідування, ув’язнення, знущання психічне і моральне, важку працю Буковинський пройшов на крилах надії та Божого Провидіння. Завжди з радістю, ніколи не допускаючи до серця гніву та ненависті. Став людиною Бога, щоб ми могли брати приклад і пам’ятати, що людину надії ніщо не може зламати». 

Пані Людмила Звезда обрала тему з історії катехизи «Застосування дидактичних категорій в катехизі парафії Святої Трійці у Зінькові після відновлення структур Римо-Католицької Церкви в Україні».

Ось що вона сама про це каже: «Мені це цікаво і найближче, адже за фахом я педагог. Ще дуже цікаво було дослідити як розвивалася катехиза в рідній парафії протягом історії. Непросто було писати працю в силу обов’язків, які маю, але Бог мені постійно благословив. У мене були чудові наукові керівники – проректор ІБН о. Сергій Хитрий, який завжди надавав слушні професійні поради та дуже допоміг з літературою.

Не могла собі уявити, що колись буду писати магістерську працю на найкращому богословському факультеті католицького університету в світі та ще й у достойного наукового керівника –  о. проф. Мар’яна Зайонца, який віднісся з великим розумінням до ситуації, в якій опинилися в цьому році магістранти в зв’язку з карантином і дуже фахово, оперативно консультував. А ще вдячна найближчому консультанту – Катерині Шептицькій, яка в минулому році захистила магістерську працю теж з катехитики і сьогодні є докторанкткою ЛКУ. Вона завжди з радістю приходила на допомогу у різних питаннях в будь-яку годину доби.

До захисту отримала ґрунтовні консультації від наукових керівників, чіткі вказівки щодо процедури захисту від ректорату та секретаріату ІБН. Дуже добре, що був внутрішній екзамен. Захист приніс багато хвилювання, хоча всі дуже старанно готувалися. Цей день запам’ятається мені на все життя! Хвилююче, а водночас цікаво було побачити екзаменаційну комісію, атмосфера була дуже ділова і водночас доброзичлива, я розуміла питання і відповідно мої відповіді теж. Все було дуже чітко, злагоджено, відповідно регламенту – півгодини для кожного.

Особливий момент, коли оголосили результат (добре, що захист відбувся онлайн і при цьому можна було сидіти), бо коли кажуть про присвоєння магістра богослов’я на найкращому факультеті богослов’я в світі, то це щось дуже хвилююче, емоції переповнюють, адже було дуже непросто до цього прийти.

Звичайно, дуже хотілося б особисто зустрітися зі своїм науковим керівником і подякувати за його працю, і усій комісії, маю надію, що колись так і буде. Богу подяка за все і за всіх, кого мені дав на цьому шляху: моєму настоятелю отцю Крістіану, який привів мене в цей інститут і завжди підтримував, не давав опустити руки, отцю Домініку за підтримку і допомогу, моїй родині яка мене підтримувала, моїм колегам по роботі, які також допомагали, усім викладачам Інституту і працівникам, усім, кого Бог поставив на цій дорозі. Слава Богу за все!»

Після таких радісних і добродушних слів можна було б завершити огляд нашого захисту, але ми маємо ще декілька важливих коментарів.

Випускниця ІБН Катерина Лукашенко, чия дипломна робота носить назву «Феномен любові у житті і творчості Григорія Сковороди» згадує з чого починалася її дорога до титулу магістра: «Моїм допоміжним науковим керівником в ІБН був о. д-р Віктор Білоус, а головним науковим керівником в ЛКУ – о. проф. др. габ. Мар’ян Покривка. З науковими керівниками дуже пощастило: о. Віктор супроводжував протягом всього процесу написання праці, а головний науковий керівник – наприкінці завершення процесу. Факт того, що обоє підтримували, як могли – всіма способами.

Ректор ІБН о. Олег Жарук весь час цікавився як проходить написання дипломної роботи, дзвонив, підбадьорював. Спочатку тема праці мала бути іншою: я хотіла писати про погляди Габріеля Марселя, французького філософа, але о. Віктор Білоус одного разу запропонував написати про українського діяча, бо про іноземних вже і так багато пишуть. Прозвучала ідея обрати постать Григорія Сковороди.

Що ми про нього знаємо? Це відома особа, а одночасно незнана. Його життя і творчість тісно пов’язані. Він втілював у життя те, про що вчив. Г. Сковороду складно читати, він пише образно. Спочатку було важко узгодити цю тему з науковим керівником у Любліні. Він поставив питання рубом: «Або змінюєш тему, або шукаєш іншого наукового керівника».

Я порадилася з отцем Віктором і він взяв на себе перевірку праці. Науковий керівник погодився. Пізніше, під час захисту, він подякував за цю тему, адже в Польщі написано лише два докторати на тему Г. Сковороди. О. проф. Мар’яна Покривку найбільше зацікавило, як Г. Сковорода ставився до Слова Божого. «Головне дух, а не буква!» — так вважав і навчав Сковорода. Так, можна було б вибрати простішу тему, але з іншого боку — вибір саме цієї теми приніс користь для мене.

В процесі написання дуже багато нових речей я відкривала для себе і про себе. Я задавалася питаннями: «Чи моя віра настільки міцна?»; «Через зовнішні речі можемо бачити Бога, відчувати Його присутність?». Стосовно самих іспитів, мені було просто здавати внутрішній екзамен в Інституті, адже отці всі рідні. Захист у Любліні з однієї сторони викликав технічні неполадки, а другої — простіше здавати вдома. Є свої плюси, є мінуси. У зв’язку з цьогорічною епідемією рішення провести іспити дистанційно було добрим рішенням. Не треба було переживати, як пройти кордон, як в’їхати в Польщу».

Які я маю перспективи після закінчення ІБН? Мене, в сенсі моєї психотерапевтичної праці, наштовхнули на роздуми слова Г. Сковороди: «Пізнай себе». Він пише, що людина має бути весела. Якщо немає радості – це щось не те. Кураж в усьому: у праці; в певному покликанні, яке Бог допомагає відкрити. І навіть, якщо важка праця, все одно отримуєш задоволення від неї. Сковорода радіє, святкує, тішиться в Божих Заповідях. Думаю, в наш час цю радість варто плекати. Допомагає в напрямку роботи з людьми відновлювати радість, грайливість.

Треба вміти зберігати вдячність, навіть в найважчих ситуаціях. Я знайшла практичні речі, які можна застосувати і для себе, і для роботи». 

Маріанна Шкаврон, випускниця спеціалізації Суспільні комунікації, ще до отримання ступеню магістра успішно працює на телебаченні в м. Городок, реалізує отримані знання на практиці.

Ось що вона сама каже: «Аналізуючи події останніх століть у світі, стає відомо, що віра людей замість того, щоб зростати – слабне. Тому потрібно було дослідити причину такої ситуації і знайти шляхи подолання цієї духовної кризи людства. Саме тому тема моєї праці – «Марія, як приклад розвитку віри на основі енцикліки Йоана Павла II „Redemptoris Mater” стає актуальною сьогодні. Йоан Павло II досить детально показав шлях віри Пресвятої Діви Марії від моменту Благовіщення до сцени під хрестом Сина, а також роль Діви Марії як Матері і учениці Христа в житті Церкви.

Що стосується написання самої праці і підготовки до кульмінаційної події мого навчання в Інституті Богословських Наук Непорочної Діви Марії, то цей процес був водночас хвилюючий і цікавий. Працю писати було досить цікаво, однак поєднання основної роботи, дистанційного навчання з вихованням сина і домашніх справ було трішки складним. Підготовка до іспиту, щиро кажучи, була хвилюючою, а здавати сам іспит було приємно.

Я була рада нарешті побачити свого наукового керівника о. проф. д-р габ. Станіслава Зажицького, якому я безмежно вдячна за мудрі поради та координацію роботи під час її написання. Також висловлюю велику вдячність допоміжному науковому керівнику о. ліц. Василю Косіку, викладачу Інституту Богословських Наук Непорочної Діви Марії і Вищої Духовної Семінарії Святого Духа в Городку.

Я задоволена, що нарешті ця чергова важлива сторінка мого життя дописана. Однак сумуватиму за студентськими роками та за своїми викладачами і наставниками».

Віртуальна мандрівка до Люблінського Католицького Університету

Зробимо віртуальну мандрівку і перейдемо до головного корпусу Люблінського Католицького Університету. Тут тепер в час карантину панує тиша: коридори пустіють, а у внутрішньому дворі квітнуть магнолії. Достатньо незвична атмосфера для такого великого навчального закладу.

Йдучи коридорами, піднімаємося на 8 поверх Колегіуму Йоана Павла ІІ, одного з корпусів університету, туди, де знаходиться Факультет Богослов’я. Доходимо до кабінету отця професора д-ра габ., продекана Мар’яна Зайонца, наукового керівника пані Людмили Звезди. Здається, що випала гарна нагода з ним коротко поспілкуватися:

— Отче Професоре, як Ви оцінюєте рівень підготовки до екзамену та рівень дипломної роботи Вашої магістрантки?

— Праця написана досить цікаво. Були завантажені фотографії в додатках в кінці магістерської роботи – це дуже інформативно. Не всі фотографії були в кольорі, але коли буде зроблений друк, це не вплине на якість. Відповідь теж була доброю. Особливо було цікаво для комісії послухати останнє питання на екзамені, що стосувалося інноваційних технологій в катехитиці. 

— Отче Професоре, Ви вже неодноразово були науковим керівником магістерських праць студентів Інституту Богословських Наук в Городку. Як Ви би охарактеризували загальний рівень наукової підготовки магістрантів?

— У мене не було ні з ким з них проблем. Праці писалися і здавалися на перевірку. Потім був гарний захист. Ці люди, у яких я був науковим керівником магістерських праць, були талановиті. Я думаю, що в чудовій і гарній Україні виховуються добрі богослови.


 Кожна магістерська праця студента ретельно перевіряється згідно вимог. Працю перевіряє не тільки науковий керівник, але і потужна антиплагіатна система, а також рецензент.

Свою рецензію надав також о. проф. д-р. габ. Павел Монкоса: «Захист відбувся дуже добре. Я дуже радію за цьогорічних магістрів і тішуся, що вони так добре підготовлені. Я часто їзджу в Україну і знаю, що вона дуже потребує фахових богословів. Потрібно писати підручники для навчання, створювати програму, робити багато інших справ. Я думаю, що їм вдасться колись підняти богослов’я в Україні на високий рівень».

Спустимося на перший поверх, повернемося до головного корпусу, а точніше ректорату. Доходимо до кабінету о. професора д-ра габ., проректора до справ студентів Анджея Кіцінського. З ним теж вдалося нав’язати поспілкуватися:

— Отче Професоре, Ви багато робите доброго для студентів, але так само підтримуєте студентів з України. Я знаю, що Ваша діяльність теж була пов’язана з Інститутом Богословських Наук?

— Так, я люблю студентів. Часто молюся за їх здоров’я, за їх душі. В нас вчаться багато студентів з України і добре вчаться. В Інституті Богословських Наук я був ще за часів покійного ректора, о. Андрія Мацьонга. Знав його особисто. В той день (в день трагічної аварії – прим. автора) я мав їхати з професорами до Інституту в Городок, але в останній момент у мене з’явилися термінові справи і я залишився. Спочатку усі теж думали, що я загинув з ними. 

— Отче Професоре, з перспективи часу, чи бачите Ви зі своєї сторони прогрес в розвитку Інституту, підготовки студентів?

— Звичайно! Дуже ціную працю кожного, хто долучився до створення цього учбового закладу. Першого ректора я знав і цінував. 


Як бачимо, добра підготовка до захисту, позитивне враження професорів та викладачів обох навчальних закладів; опіка Матері Божої, чиє ім’я носить Інститут Богословських Наук, керівництво Господа Бога на шляху магістрантів зіграли свою справу і в 2020 році п’ятеро випускників успішно поповнили «армію магістрів» Інституту Богословських Наук.

Варто пригадати ще раз теми магістерських праць випускників:

Олег Байдацький – «Духовний сенс хвороби і терпіння в світлі послань на Світовий День Хворого».

с. Дам’яна Кушнір OSB – «Роль чесноти надії в житті і навчанні бл о. Владислава Буковинського».

Маріанна Шкаврон – «Марія як приклад розвитку чесноти віри на основі енцикліки Йоана Павла ІІ Redemptoris Mater».

Людмила Звезда – «Застосування дидактичних елементів в катехизі парафії Пресвятої Трійці у Зінькові після відновлення структур Римо-Католицької Церкви в Україні».

Катерина Лукашенко – «Феномен любові у житті і творчості Григорія Сковороди».

Магістерські роботи можна переглянути в бібліотеці нашого інституту.

Текст: Катерина Шептицька 

Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *