«ІНСТИТУТ ПОЗА ІНСТИТУТОМ»: молитва єднає студентів і викладачів

У час, коли світ охопила пандемія коронавірусу COVID-19, кожен був змушений закритися у власній домівці, щоб захистити найближчих і не поширювати вірус. Ми ізолювали себе від теплих зустрічей з друзями та прогулянок у людних парках, міцних обіймів та смачної піци у веселій компанії. 

Але найголовніше — не мали можливості зустрітися з володарем наших сердець, з Господом у таїнстві Євхаристії. Тому гадаю, що для кожного з нас це непростий період. Але ніхто не скасовував дружбу та й усі чудово знаємо слова зі Святого Письма: «Друг любить протягом усього часу, він братом буде, коли спаде нещастя» (Прип 17,17). Зараз якраз і є цей період нещастя, тому коли, як не зараз, ми повинні єднатися спільно, принаймні онлайн?

Саме для такого єднання на початку квітня 2020 року була створена група “Інститут поза Інститутом” у соціальній мережі Facebook, в якій щодня зустрічаються студенти для спільної молитви онлайн. Адже формування Інституту, як спільноти християн, не обмежується стінами будівлі. Тому тепер, як ніколи, кожному із нас потрібні спілкування та підтримка.

«Олія і пахощі веселять серце, так само й друг солодкий, що з серця раду вділяє» (Прип 27, 9). 

Як ділиться учасник цієї групи, студент ІІІ курсу Тудор Ротару: «Я відчував потребу знати, що відбувається в Інституті, як почувають себе мої друзі, з якими я навчаюся». Тому щодня перед молитвою завжди є час на спілкування у відеоформаті. 

А сама молитва складається із Коронки до Божого милосердя та одного розділу Євангелія, з якої кожен учасник читає кілька віршів по черзі. 

«Під час карантину сесійні з’їзди в нашому улюбленому ІБН в Городку призупинилися, на жаль. Тому однією з частинок мого життя та можливістю зустрітися з друзями в цей час стала наша молитовна група. Здебільшого, в цей час я знаходжуся на роботі, і коли вихор рутини мене просто затягує і повністю мозок намагається “відключитись” від Бога, тут лунає життєдайний дзвіночок, який тобі нагадує: “Агов, зупинись, знайди час для Мене! Я поруч!”. На жаль, не завжди можу доєднатися фізично до молитви, але думкою в цей час намагаюся бути присутньою з близькими по духу людьми! Молитва триває недовго — пару хвилин, але ви не уявляєте, як вона бадьорить і повертає до нормальної свідомості. Я дуже вдячна організаторам цих зустрічей, які не забувають про мене і щодня телефонують, та й взагалі за цю гарну ідею. Разом ми — сила!» — розповідає студентка IV курсу Вікторія Чорнобай. 

Але й справді разом ми — сила, адже молитися означає перебувати у Божій присутності: «Бо де двоє або троє зібрані в моє ім’я, там я серед них» (Мт 18,20). Наразі група налічує 24 учасника, серед яких також є викладачі Інституту. У машині чи в кабінеті, вдома чи на вулиці, в Україні чи за кордоном — учасники формуються духовно та зміцнюють свою інститутську родину. За пройдений період карантину уже повністю прочитано Євангелії від Матея та Марка. Під час кризи коронавірусу маємо чудову можливість по-новому пізнати важливість християнської молитви та дружби, і це — істинна розрада, яку нам дає віра в цей тяжкий час.

Катерина Лучко, ІІ курс

Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *