В Інституті відбулася виставка надгробків римо-католицьких цвинтарів Городоччини


Унікальна виставка

28 травня у Городку відкрили унікальну виставку надгробків польських кладовищ Городоччини та Сатанівщини. Дана виставка зроблена в рамках проєкту «Могили предків», який стартував рік тому. Його мета — дослідити польські, українські та єврейські кладовища Городоччини й дізнатися більше про людей, які колись жили на цих теренах.

Ідейний натхненник проєкту — місцевий краєзнавець Дмитро Полюхович, який представляє ГО «Україна інкогніто». Співорганізатори проєкту — відділ культури, релігій та туризму Городоцької міськради та Інститут Богословських Наук. Реалізовується проєкт і, зокрема дана виставка, за фінансової підтримки Городоцької міськради.

— Це досить цікава та змістовна виставка, яку ми плануємо 30 травня відвести до Польщі та подарувати нашому місту-побратиму Сохачев з нагоди Дня міста. Дякую усім, хто долучається до реалізації проєкту і дбає про збереження нашої культурної спадщини, — зауважила Ольга Бистрицька, керуюча справами виконавчого комітету Городоцької міської ради.


Результат спільної роботи

Виставка експонується в Інституті Богословських Наук, що функціонує у Городку. 31 світлину, на якій зображені незвичні надгробки з польських кладовищ Городоччини, усі охочі можуть побачити сьогодні, 29 травня, до 17:00.

— Мені дуже приємно, що саме у нашому виші експонується така виставка, адже ми доєдналися до її реалізації — консультували краєзнавців та перекладали польські тексти. Вважаю, що цей проєкт дуже актуальний, особливо зараз, у час війни, коли росіяни нещадно знищують усе, що пов’язане з нашою мовою, культурою та вірою. Думаю, що досліджувати історію через призму цвинтарів — слушна думка. З даної виставки ми вже дізналися багато про життя наших предків і головне те, що люди трьох національностей і трьох віросповідань мирно жили на одній території. З часом ми плануємо зробити наукову конференцію на цю тему, адже римо-католицька Церква має що сказати, — зауважив о. Олег Жарук, ректор Інституту.


На відкритті виставки був присутній і єпископ Кам’янець-Подільської дієцезії Леон Дубравський. Він зазначав, що вражений побаченим і хоче, аби про дану виставку дізналося якомога більше людей.

— Кладовище є другим святим місцем на землі після Церкви. Адже люди, які там спочивають, уже вдома, а ми ще є паломниками. Тому важливо пам’ятати про смерть і зберігати пам’ять про тих, хто вже відійшов до вічності, — наголосив єпископ.


Що вдалося дослідити краєзнавцям

Несподівана знахідка Дмитра Полюховича під час експедицій — могила у Купині, на мармуровому надгробку якої викарбуваний напис: «Померлій дитині / дня 31 липня 1844 р. / батьки». Згодом з’ясувалося, що там похований правнук або правнучка відомого графа Тадея Граб’янки. Про це свідчить пара гербів, яка була увінчана великою спільною графською короною. Окремо розташовані менші — графська корона над гербом «Лещиц» і баронська над гербом Гейсмарів.

— Батьками даної дитини були Каєтан — онук Тадея Грабянки по лінії його сина Антонія, та Марія фон Гейсмар – донька знаменитого генерала від кавалерії Фрідріха фон Гейсмара. В генеалогічних джерелах вказується п’ять нащадків Каєтана та Марії. Двоє дожили до сивини. А от щодо трьох інших інформації немає. Тож встановити, про яку дитину йдеться, наразі не поталанило, — написав в одній зі своїх статей Дмитро Полюхович.


Як зазначає краєзнавець, на Городоччині багато історичних пам’яток знищено, але ті, що залишилися, свідчать про взаємовідносини людей, які тут жили. Адже на надгробках українців та євреїв є елементи польської культури, а на надгробках поляків знайдені елементи української культури, зокрема вишивки.

— У нас ніколи не було етнічних проблем. Представники та представниці трьох народів, які тут жили та живуть, настільки переплелися між собою, що на Городоччині створилася унікальна культура, яка притаманна лише нам. Це є нашою родзинкою і нашим найбільшим скарбом, який ми маємо передати наступному поколінню, — наголосив Олег Федоров, начальник відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради.

Ще одна унікальна знахідка краєзнавців — могили людей, які померли від чуми у 1770-71 роках. Їх хоронили просто у дворах, а на надгробках писали причини смерті.

 Пам’ятники, які їм встановлювали, збереглися у Сатанові та у селах Спасівка і Куманів, — розповідає Дмитро Полюхович.

Наразі краєзнавці дослідили 24 кладовища Городоцької та Сатанівської громад. У майбутньому вони планують зробити виставки надгробків й українських та єврейських кладовищ.

БІЛЬШЕ ФОТО З ВИСТАВКИ:

ДЖЕРЕЛО: Городок.City

Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *